22-річний веслувальник із Первомайську Дмитро ДЕРЕВІНСЬКИЙ, який за підсумком двох чемпіонатів України завоював 5 медалей, дав інтерв’ю пресслужбі Федерації веслування Миколаївської області
СТАТИСТИКА
Дмитро ДЕРЕВІНСЬКИЙ (ЦОП, ШВСМ м.Миколаєва, тренери - Лариса НІКОЛАЄВА, Василь ЛУЦЕНКО) – 5 (1-2-2)
Чемпіонат України серед молоді – 3 (1-2-0)
Золота медаль
- каное-двійка, 1000 м (зі Станіславом Ляховським, Вінницька)
Срібні медалі
- каное-четвірка, 500 м (з Денисом ЧЕРНЕЦЬКИМ, Дмитром ЧЕРНЕЦЬКИМ, Олексієм Баришком)
- каное-одиночка, 200 м (молодь)
Особистий чемпіонат України – 2 (0-0-2)
Бронзові медалі
- каное-четвірка, 500 м (з Мар’яном Рекою, Ярославом Скрипником, обидва – Львівська, Станіславом Ляховським, Вінницька)
- каное четвірка, 200 м (з Мар’яном Рекою, Ярославом Скрипником, обидва – Львівська, Станіславом Ляховським, Вінницька)
МОЛОДІЖНИЙ ЧЕМПІОНАТ
- Двійкою дуже задоволений, адже ми вперше випробували ії лише в день приїзду. В одиночці на дистанції 200 м можна було поборотися за золоту медаль, але і срібло дуже достойний результат. Також заносимо в актив срібло в четвірці, практично миколаївським екіпажом (два миколаївця – Денис і Дмитро Чернецький, плюс представник Одещини Олексій Баришко. – пресслужба). Враховуючи те, якою була підготовка, результатом задоволений.
ВІЙСЬКОВО-ВЕСЛУВАЛЬНА ПІДГОТОВКА
- Підготовку до змагань розпочав в середині травня, під час військової служби, між вартами. О пів на восьму виходив на пробіжку, потім ранкова варта, до другої дня, потім тренування, а потім ще нічна варта – з десятої вечора до другої ночі. Трошки важкувато було. В такому режимі провів два тижні і зрозумів, що так я не дотягну до змагань. І тоді мені зробили перший збір. Якимось дивом мене відпустили зі служби, і я провів свій перший збір тривав три тижні. Він, можна сказати, був втягуючим, адже у мене була дворічна перерва у заняттях веслуванням. Потім провів ще один тритижневий збір і, таким чином, вийшло шість підготовки до чемпіонату. Збори проходили в моєму рідному місті, в Первомайську.
Звісно, непросто поєднувати військову службу і спорт: після варти плечі боліли, адже варта проходили в повному екіппіруванні - в бронежилеті, касці, з автоматом. Чотири години на ногах, а після цього ще тренування дві години. Непросто, скажемо так.
- Чи можна вважати військову підготовку фрагментом підготовки до змагань?
- Якщо тільки з психологічної сторони. Останнього разу виступав два роки тому – був молодим, мене трохи трусило на старті, дуже хвилювався. Зараз я трохи переосмислив і спокійніше підхожу до старту: знаю, для чого приїхав, яка в мене ціль.
ОСОБИСТИЙ ЧЕМПІОНАТ
- Як оцінюєте виступ в особистому чемпіонаті України? Який вид найбільше порадував?
- Так, медалі є, але хотілося б краще. Наприклад, націлювався на нагороди у двійці на дистанції 1000 м, але не вдалося виконати завдання. Порадували четвірки, бо в них є нагороди, а також «одиночка 200» - я не спринтер, але показав досить гарний результат, ставши 5-м.
ПОДАЛЬШІ ПЛАНИ
- Які у вас плани стосовно веслування?
- Я потрапив до молодіжної збірної України, тож у мене є ще рік в запасі, адже мені 22, і хотілось, звісно ж, завоювати медаль міжнародних змагань. Буду серйозно готуватися. Сподіваюся, що мені вдасться поєднати військову службу і заняття веслуванням.
Пресслужба ФВМО
