Миколаївська байдарочниця Ксенія ЦОМПЕЛЬ, яка на всеукраїнських змаганнях серед юніорів завоювала 3 золоті медалі, зокрема дві в одиночці, підбила підсумки виступу і розповіла про цілі на сезон.
ПІДСУМКИ
- Ксеніє, як оцінюєте свій виступ на першому старті сезону?
- Достатньо добре пройшли всі дистанції. Можна сказати, що мінімум виконаний. Далі є куди готуватись, є найближчі плани і сподіваємося, що далі буде краще.
- Ви кажетемінімум виконаний. Що ви маєте на увазі?
- Найголовнішим було потрапляння в команду і спроба саме себе на дистанції. Я готувалася до сезону вдома зі своїм тренером, з мамою, тож було цікаво спробувати свої сили у суперництві з іншими дівчатами, які готувалися і в збірній, і в домашніх умовах.
МЕДАЛЬНІ ДИСТАНЦІЇ
- Пройдемося по дистанціях. Тисяча метрів – складна дистанція для всіх. Хоч і не олімпійська, але така класична дистанція…
- Тисячу я дуже сильно не любила - мені не подобалось те, що вона дуже довга, тож мені тяжко було на ній працювати. Але з минулого року мені щось сподобалося в цій дистанції. Не знаю й досі що саме, але зараз мені дійсно хочеться йти «тисячу», і мені здається, що в мене це непогано вийшло на Кубку України.
- Далі класична п'ятисотка - олімпійська дистанція, де завжди всі хочуть перемогати, де завжди висока конкуренція, особливо на міжнародній арені. Наскільки задоволені проходженням? І в цілому, які плани на цій дистанції?
- Я б не сказала, що дійсно дуже гарне проходження. Є ще куди працювати. Хочеться виходити вже на постійній основі з двох хвилин. Зараз, так, виграла, але я б хотіла більш впевнено проходити цю дистанцію. На жаль, була не моя погода, я дуже не люблю попутній вітер. В планах на цей рік змагатися на цій дистанції на міжнародній арені.
- Байдарка-двійка, 500 м – з Варею Семикиною. Вже не перший раз, але по-різному було, так?
- Так. Позаминулого року ми були в екіпажі, але тоді в нас не дуже склалося. Але завдяки тому, що ми весь минулий рік сиділи у четвірці якраз в такому порядку, то в нас, можна сказати, скаталася двіка, і зараз є великі надії та сподівання на цей екіпаж.
– І, нарешті, спринт, напевно, найулюбленіша дистанція…
- Але не найулюбленіша моя погода. Мені дуже складно змагатися на попутному вітру, я все ж таки полюбляю зустрічний. А дівчата, з якими змагаюся трохи менші, їм легше, тому що їх піддуває вітер, а мене, на жаль, ні. Якщо б був зустрічний вітер, мені здається, то можна було й тут завоювати золоту медаль. Але...
ПІДГОТОВКА
- Про підготовку. Як це – працювати вдома, виконувати великі об'єми на домашній воді?
- Набагато легше морально через те, що знаходишся вдома, але найважче, напевно, була сама підготовка, тому що - я не знаю, як це працює, але саме мама вбиває мене в тренуваннях більше за всіх. Я на тренуваннях, напевно, виповзаю з того човна, і вона людина, яка зовсім мене не щадить…
Мені здається, що вона просто мене ненавидить на тренуваннях, тому що робота в мене була дуже важкою. Але я дуже рада, що це дає свої плоди, результати, і сподіваюся, що далі я зможу далі працювати в цьому русі.
- Було розуміння, що така важка робота дійсно потрібна, на маму не злилися?
- Ні, не злилася абсолютно. Я сама навіть отримую задоволення від того, що дійсно викладаюся на максимум на тренуваннях, і це доволі класне відчуття.
Я дійсно дуже сильно люблю такі тренування, бо, коли ти виходиш з тренування і думаєш, що ще можна було попрацювати, потім на змаганнях шкодуєш про кожен втрачений метр.
ПЛАНИ НА СЕЗОН
- Які плани на цей сезон? Я так розумію, це останній юніорській рік?
- Так, це мій останній юніорський рік, і в планах потрапляння на п’єдестал міжнародного рівня, і сподіваюся, що це мені вдасться.
- Яка робота планується, на що будете робити акцент?
- Я ще не знаю точно на рахунок екіпажів. Дуже сподіваюсь на двійку з Варею - спробувати, як воно піде. В будь-якому разі, треба готувати одиночку – це те, що в нас зараз в планах.
- Тобто хочете розвиватися саме в одиночці?
- Так, одиночка зараз в пріоритеті.
Пресслужба ФВМО
